Підготовка до ультразвукового дослідження сечовидільної системи
Ультразвукове дослідження сечовидільної системи – один з обов’язкових елементів діагностики урологічних захворювань. Дослідження включає в себе УЗД сечового міхура, сечоводів і нирок, тобто органів, які продукують і виводять сечу. Саме в них виникає більшість новоутворень, каменів, кіст, стриктур, що викликають гострі порушення відтоку сечі.
Показаннями до УЗД сечовивідної системи є:
– часте сечовипускання;
– гостра затримка сечі;
– наявність крові в сечі або зміна показників аналізів;
– інфекції та запалення;
– симптоми ниркової кольки;
– підозра на наявність пухлинних новоутворень;
– травматичні ушкодження;
– біль в області попереку;
– профілактичний огляд і багато іншого.
Що дозволяє «побачити» УЗД сечовидільної системи:
– розміри сечового міхура і нирок, а також діаметр сечоводів;
– камені і новоутворення;
– в якому стані знаходяться стінки сечового міхура;
– наявність в сечовому міхурі залишкової сечі після сечовипускання;
– структуру і товщину ниркової тканини;
– аномалії розвитку внутрішніх органів;
– контролювати динаміку ходу лікування та багато ін.
Ультразвукове дослідження може бути комплексним, а може фокусуватися на оцінці стану окремих органів.
Комплексне УЗД сечовидільної системи вимагає від пацієнта певної підготовки. Важливо пам’ятати, що УЗД сечовидільної системи відбувається в два етапи. Спочатку збирається інформація при наповненому сечовому міхурі, а потім – при спорожненому. Отже, необхідно підготуватися до дослідження: за 2-3 години до процедури утриматися від сечовипускання, а за годину до дослідження – випити літр негазованої води.
Також за 2-3 для до обстеження рекомендують виключити з раціону бобові, газовані напої, чорний хліб, молочні та інші продукти, що викликають газоутворення. Скупчені в кишечнику гази можуть перешкодити фахівцеві добре розглянути нирки і наднирники. В окремих випадках пацієнтам рекомендують напередодні обстеження приймати сорбенти або препарати, що знижують газоутворення в кишечнику.
Під час дослідження пацієнт лежить на кушетці в положенні на животі або на боці, а фахівець водить датчиком в області попереку. Періодично за вказівкою лікаря необхідно робити глибокі вдихи-видихи. Попередньо шкіру в місцях обстеження змащують прозорим гелем для поліпшення взаємодії датчика з поверхнею і збільшення провідності ультразвукових хвиль. Ультразвукові хвилі перетворюються в зображення на моніторі. Спеціаліст вивчає отриману картинку, робить необхідні виміри, і на основі отриманої інформації пише висновок, який видається пацієнту.
Ваша Поліклініка
