Меланома шкіри – злоякісне утворення, що розвивається з меланоцитів – клітин, які розташовані у верхньому шарі епідермісу і виробляють пігмент меланін. Меланоцити відповідають за захист шкіри від ультрафіолетового випромінювання і визначають її колір.
Статистика захворюваності
Частота виявлення
Меланома трапляється досить рідко – від 3 % до 6 % від загального числа злоякісних пухлин. Вважається найагресивнішим видом раку шкіри, характеризується швидким ростом і раннім метастазуванням. З усіх смертей через злоякісні новоутворення шкіри на неї припадає 80 %.
Вік і стать хворих
Пухлина здебільшого виявляється у віці від 30 до 60 років, трапляється й у більш літніх людей. Останнім часом захворювання „помолодшало“ і все частіше діагностується у пацієнтів від 24 до 40 років. Середній вік хворих – 52 роки, понад чверть випадків виявляють у людей віком до 45 років.
У віці до 40 років новоутворення частіше зустрічається у жінок. Після 40 років захворюваність вища у чоловіків і, у міру збільшення віку, ця тенденція стає більш вираженою – у віці 65 років чоловіки хворіють удвічі, а у 80 років – утричі частіше, ніж жінки.
Залежність від раси і кольору шкіри
Ризик появи меланоми найвищий у людей європеоїдного типу зі світлою шкірою. Менш схильні до захворювання іспанці, азіати й афроамериканці. При цьому у хворих афроамериканців найнижча виживаність.
Причини та фактори ризику розвитку меланоми шкіри
Меланома розвивається через малігнізацію (злоякісне переродження) меланоцитів. Достовірних причин переродження клітин не виявлено, ризику захворювання піддається кожна людина. Фактори, що підвищують ризик виникнення пухлини:
Поєднання будь-яких трьох із цих факторів – привід для регулярних профілактичних відвідувань дерматолога.
Симптоми меланоми шкіри
У більшості випадків меланома розвивається з родимки (невуса).
До ранніх ознак пухлини належать:
Не завжди ці ознаки свідчать про розвиток меланоми шкіри. З іншого боку, на дуже ранній стадії симптоми захворювання легко не помітити неозброєним оком. Тому важливо за появи перших ознак або навіть підозр звернутися до лікаря. Своєчасно розпочате лікування може врятувати життя пацієнта.
Пізні симптоми:
Іноді люди, особливо ті, кому властива підвищена тривожність, починають підозрювати в себе меланому, сприймаючи за неї звичайні родимки. Існує й інша крайність – пацієнти ігнорують початкові ознаки меланоми, вважаючи їх новоутвореним або травмованим невусом, віковою пігментацією. Важливо відрізняти родимку від злоякісного утворення.
Родимки зазвичай мають гладку поверхню, рівні симетричні краї. Їхній колір варіює від світло-коричневого до темно-коричневого, він однорідний, без світлих або темних вкраплень. Нормальним розміром родимки вважається діаметр до 6 мм (як орієнтир можна використовувати ґумку на олівці). Родимки вкрай рідко змінюють свій розмір, їм не властиві неприємні або болісні відчуття.
Діагностика меланоми шкіри
Перший етап діагностики – огляд лікаря, дерматолога або онколога. Лікар проводить дерматоскопію – огляд родимок та інших утворень за допомогою лупи або спеціального приладу з багаторазовим збільшенням для визначення змін у невусах на ранніх етапах.
При підозрі на злоякісне утворення, що зберігається, пацієнту призначають біопсію і гістологічне дослідження зразка тканин пухлини. Часткова біопсія практично не використовується, щоб уникнути поширення ракових клітин. Гістологія проводиться після повної резекції пухлини.
Для виявлення уражених лімфовузлів застосовуються комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, сцинтиграфія, УЗД. Поширеність пухлинного процесу з’ясовують шляхом біопсії сторожового лімфовузла – розташованого поруч із місцем ураження.
Прогноз виживання при меланомі шкіри
Раннє виявлення меланоми збільшує ймовірність успішного лікування і стійкої ремісії у більш ніж 90 % хворих. За своєчасної діагностики та малої товщини первинного вогнища повне одужання ймовірне в 90-95 % випадків. Рецидив за товщини пухлини до 1 мм і за відсутності метастазів у регіонарних лімфовузлах виникає приблизно у 8 % випадків.
Загальне виживання пацієнтів при меланомі шкіри в період до 5 років зросло завдяки ранній діагностиці та новим методам лікування. Дані щодо п’ятирічного виживання (при виявленні у відповідній стадії): I – до 92 %, II – 53-81 %, III – 40-78 %, IV – не більше 20 %.
Профілактика меланоми
Основний спосіб профілактики меланоми – захист шкіри від УФ-випромінювання. Сонячні опіки, навіть одноразові й отримані багато років тому, підвищують ризик розвитку пухлини. Сонячні ванни потрібно приймати в ранкові або післяобідні години, при цьому завжди користуватися сонцезахисним кремом, надягати головний убір і темні окуляри. Косметичні засоби з SPF у весняно-літній період обов’язкові навіть для мешканців регіонів з невисокою сонячною активністю. Світла шкіра, волосся й очі, велика кількість родимок на тілі – привід зовсім відмовитися від засмаги.
Солярій – це завжди шкода для шкіри. Якщо немає можливості виключити його відвідування, обов’язкове використання сонцезахисного крему.
Періодично необхідно оглядати шкірні покриви, зокрема й приховані під волоссям, на предмет появи нових родимок, зміни наявних. У разі травмування і тривалого загоєння родимки, підозри на нехарактерний ріст, інших змін потрібно звернутися до лікаря.
Ваша Поліклініка
