Розповідає лікар-невролог, Руденко Світлана Павлівна:
Хвороба Паркінсона – це хронічне захворювання нервової системи, що призводить до поступової втрати контролю над здійсненням рухів та інших неврологічних функцій.
Захворювання обумовлене руйнуванням клітин, які відповідають за виробку дофаміну. Дофамін – хімічний нейромедіатор, основною функцією якого являється посилання імпульсів від головного мозку до різних частин тіла.
Захворювання вражає переважно людей похилого віку, однак зустрічаються і випадки, коли діагноз «хвороба Паркінсона» отримують люди віком від 30 до 40 років.
На сьогодні хвороба Паркінсона вважається невиліковною, але сучасні препарати та вчасна діагностика можуть зменшити симптоми хвороби та призупинити її прогресування.
Причини виникнення хвороби Паркінсона
Достеменно невідомо, якими причинами обумовлена хвороба Паркінсона. Відомо, що її розвиток провокує зниження дофаміну в організмі людини. За рівень дофаміну відповідають нейрони, які знаходяться у чорній субстанції, яка розміщується у стовпі головного мозку.
З віком у кожної людини нейрони, що відповідають за виробку дофаміну, поступово відмирають, але вчені й досі не можуть пояснити, чому у хворих на Паркінсон цей процес проходить швидше.
Генетичний фактор також можна віднести до причин появи ХП, адже 10% усіх випадків захворювання зумовлені саме генетикою.
Симптоми і ознаки хвороби Паркінсона
Симптоми хвороби Паркінсона поділяються на дві категорії: моторні та немоторні.
До моторних відносяться:
тремтіння (тремор) кінцівок, переважно з однієї сторони;
порушення ходьби та координації;
уповільнені рухи та/або їх скутість;
зменшується виразність міміки;
незграбність рухів.
Моторні відхилення стають помітними, коли більше ніж 60% всіх нейронів, що відповідають за рівень дофаміну в організмі людини відмирають.
До цього людина може помічати незначні, здавалось би симптоми, які належать до категорії немоторних:
закрепи;
уповільнення мови, тихий голос, погіршення міміки;
проблеми зі сном;
депресія;
різка зміна поведінки, зміни характеру;
уповільнення думок;
зниження сексуальної активності;
людина перестає отримувати насолоду від будь-чого.
З часом у людині, котра перебуває у стані спокою починається тремор рук або пальців. Це нагадує перекачування невидимої кульки між вказівним та великим пальцями. При виконанні будь-яких рухів (писання, прибирання, складання чого-небудь) тремор зникає або становиться менш помітним. З прогресуванням хвороби тремтіння починається у протилежній кінцівці та може з’являтися у щелепі та у всьому тілі. Згодом у людини починається скутість м’язів та погана координація при будь-яких рухах. Але варто зауважити, що тремор виникає у людей похилого віку та необов’язково являється симптомом хвороби Паркінсона.
Діагностика хвороби Паркінсона
Сучасні методи діагностики дозволяють виявити хворобу на ранніх її стадіях і вчасно розпочати лікування. Основним діагностичним методом на сьогодні являється огляд лікаря-невропатолога, який за допомогою спеціальних рухів для оцінки їх швидкості, наявності тремору або скутості м’язів, координацію, рівновагу та цілий ряд інших чинників, які можуть визначати наявність хвороби Паркінсона та інших неврологічних відхилень.
Для виключення інших захворювань, що можуть мати схожі ознаки з хворобою Паркінсона, фахівець може призначити інші додаткові методи діагностики:
Доплер – ультразвукова діагностика (УЗД) судин головного мозку;
Магнітно-резонансна томографія (МРТ);
Треморографія;
Додаткові аналізи за потреби
На сьогодні Хвороба Паркінсона, на жаль, не виліковна, але вчасна її діагностика та правильно підібрана спеціалістом тактика лікування, може призупинити прогресування захворювання або значно зменшити його симптоми. В комплексі ці заходи допоможуть жити повноцінним життям!
Лікування хвороби Паркінсона
При встановлені пацієнту діагнозу хвороба Паркінсона лікування назначається симптоматичне, що значно покращує якість життя та подовжує можливість самостійно здійснювати будь-які дії від важкості захворювання.
Ваша Поліклініка
