Місяць: Жовтень 2023

Розповідає лікар загальної практики – сімейний лікар, Стецків Світлана Степанівна:

Розпізнати перші ознаки серцевого нападу буває складно через їхню схожість з іншими хворобами серця (стенокардією, гострою серцевою недостатністю).

Серцевий напад може виникнути раптово і в будь-якому віці. Однак медики кажуть, що насамперед у групі ризику знаходяться чоловіки старші за 45 років і жінки після 55 років. У цій віковій групі ймовірність настання блокування серцевого м’яза збільшують куріння і ожиріння. Також причиною розвитку патології може бути малорухливий спосіб життя і недоліковані хронічні захворювання.

Що таке серцевий напад?

Серцевий напад — це патологічний стан, за якого відбувається блокування серцевого м’яза спазмом або тромбом, внаслідок чого порушується кровопостачання. Серцевий напад та інфаркт— це одне і те саме.

Як розпізнати серцевий напад за ознаками? Напад буває безбольовий або з характерними вираженими симптомами, до яких належать:

-слабкий, помірний або сильний (нестерпний) біль в області грудей, що нерідко віддає в інші частини тіла;

-почуття паніки, страху, туги, тривоги, незрозумілого неспокою;

-больові відчуття в шиї, нижніх і верхніх кінцівках;

-нудота, блювота;

-запаморочення, головний біль;

-проблеми з диханням;

-втрата свідомості.

Більшість серцевих нападів пов’язані з дискомфортом у центрі грудної клітини, який триває понад кілька хвилин. Неприємні відчуття можуть викликати почуття сорому або тиску, а також супроводжуватися больовим синдромом ріжучого, пронизливого, ниючого або колючого характеру. Якщо поруч немає тих, хто може надати першу допомогу до приїзду швидкої, необхідно надати самодопомогу за серцевого нападу. Не панікуйте, прийміть положення сидячи або лежачи, намагайтеся контролювати дихання, а якщо можливо — забезпечте доступ до водних потоків свіжого повітря (відкрийте кватирку, вікно, двері). Зміна пози не знімає больових відчуттів, намагайтеся не робити зайвих рухів.

Чи всі болі в грудях — це серцевий напад?

Не всі болі в грудях свідчать про те, що це симптоми серцевого нападу. Іноді за серцевого нападу люди можуть відчувати біль у шиї, плечах, в області живота або спини. Однак такі болі можуть говорити і про захворювання опорно-рухового апарату або травної системи.

Як визначити біль у серці? Необхідно оцінити його характер, частоту та місце локалізації. За часто повторюваних болів потрібно обов’язково відвідати лікаря-кардіолога для встановлення діагнозу (спазм серцевого м’яза, тахікардія, міокардит).

Як відрізнити серцевий біль від невралгії?

Колючий, давлячий або ріжучий біль у серці відрізняється від невралгії своєю тривалістю. У більшості випадків серцеві болі є нетривалими, а біль за невралгії можуть тривати понад добу.

Реабілітація після серцевого нападу

Після серцевого нападу потрібно уникати стресів і важких фізичних навантажень, проводити час на свіжому повітрі, а також стежити за раціоном харчування. Чим раніше людина починає проходити реабілітацію, тим більше шансів на відновлення. Досягнення медицини дають можливість подолати негативні для здоров’я наслідки більшості серцевих нападів різного ступеня тяжкості. Важливе значення для одужання має те, як швидко потерпілому була надана допомога в перші години після нападу.

Якщо у людини в анамнезі були зафіксовані серцеві напади, необхідно дотримуватися всіх вказівок лікаря і правил здорового способу життя.

Заходи профілактики інфаркту міокарда передбачають спокійний і розмірений ритм життя, роботу над урівноваженим психологічним станом, відмова від бурхливого ​​інтимного життя і активного спорту.

 

Ваша Поліклініка

 

№	Препарат	Сімейне відділення №1	Сімейне відділення №2 та №3	Сімейне відділення №4	Всього
1	Туберкулін	–	–	–	–
2	БЦЖ	20	50	30	100
3	Протигепатитна вакцина	23	23	9	55
4	Гемофільна вакцина	4	12	–	16
5	ОПВ	–	–	–	–
6	ІПВ	59	10	58	127
7	АДП-М	70	260	8	338
8	АДП	25	70	44	139
9	АКДП	–	20	10	30
10	КПК	64	87	40	191
12	Проти грипу	–	–	–	–
13	АКДП+НІВ+ВГ	54	50	4	108
14	Імуноглобулін протиправцевий	–	–	–	–
15	Антирабічна вакцина	–	–	–	–

 

Ваша Поліклініка

Кількість укладених декларацій у КНП “ДМП” ДМР станом на 27.10.2023р. становить – 80 457 декларацій.

За період з 20.10.2023р. по 26.10.2023р.

Захворюваність на ГРВІ становить – 217 випадків (в порівнянні з минулим тижнем – захворюваність збільшилась).

З них:

Дорослі – 99 (за минулий тиждень – 80);

Діти – 118 (за минулий тиждень – 109).

 

Ваша Поліклініка

Розповідає лікар загальної практики-сімейний лікар, Лєвтєрова Алла Анатоліївна:

Алергія на білок коров’ячого молока у дітей Алергія на коров’яче молоко – одна з найбільш поширених форм гіперчутливості у дітей молодшого віку, ймовірно, тому що це перший чужорідний білок, який немовлята споживають у великій кількості, особливо якщо вони знаходяться на штучному вигодовуванні
Коли можна запідозрити алергію на білок коров’ячого молока
Симптоми, що виникають через кілька хвилин або до 2-х годин після прийому молока чи молочних продуктів :
блювання
сухий кашель
риніт
кропив’янка (свербляча висипка червоного кольору, яка нагадує опік кропивою або укус бджоли)
набряк Квінке
напад бронхіальної астми, ядуха
анафілаксія (загроза смерті)
Можливі пізні симптоми, що виникають через декілька годин/іноді днів після вживання молока:
хронічна діарея
часте блювання
коліки
порушення росту і розвитку
залізодефіцитна анемія
Важливо розуміти, що не завжди ступінь вираженості алергічної реакції безпосередньо залежить від рівня білка-алергену. Простіше кажучи, кількість білка в раціоні може бути зовсім маленьким, а реакція організму на нього досить сильною.
Діагностика
визначення специфічних IgE до білка коров’ячого молока
визначення загального IgE в сироватці крові
діагностична елімінаційна дієта (виключення з раціону коров‘ячого молока на декілька тижнів, спостереження за всіма симптомами)
Лікування алергії на білок коров’ячого молока
Повне виключення молочних продуктів
Використання спеціальних гідролізованих та амінокислотних сумішей у зовсім малих дітей
Використання альтернатив молочним продуктам (соєве молоко, тофу, кокосове, мигдальне молоко тощо) Чимало проблем приносить батькам алергія на білок у малюків, але з часом вона пройде і ваша дитина буде здоровий, а ви – щасливі.

 

Ваша Поліклініка

Розповідає лікар-гастроентеролог, Возний Роман Степанович:

Згідно з сучасними медичними критеріями, хронічний панкреатит – це запальний процес у підшлунковій залозі, який виникає під дією різних причин і характеризується тривалим перебігом.

Внаслідок такого запалення тканина залози, яка синтезує травні ферменти та гормони поступово заміщується фіброзом (сполучною тканиною). Результат – грубі порушення травлення та обміну речовин.

Всі хронічні панкреатити поділяють на первинні та вторинні. Первинні панкреатити – підшлункова залоза є органом мішенню, її ураження первинне, і лише потім можуть з’явитися ознаки ураження інших органів.

Вторинні панкреатити розвиваються внаслідок патологій інших органів ( частіше захворювання ШКТ) або є одним із проявів захворювання, що уражує ряд органів.

Серед основних причин виникнення хронічного панкреатиту виділяють:

порушення режиму харчування, зловживання алкоголем;

запалення 12 – ти палої кишки;

жовчнокам’яна хвороба;

прийом деяких ліків;

вірусні захворювання.

Основною скаргою є біль в лівому підребер’ї часто оперізуючого характеру, з іррадіацією в ліву половину грудної клітки. Біль посилюється після їди, особливо після вживання жирної, смаженої, копченої їжі та алкоголю. Характерними є диспептичні прояви : нудота, блювота, здуття живота, розлади частоти та характеру стільця.

Щоб підтвердити діагноз хронічного панкреатиту необхідно провести огляд пацієнта та призначити додаткові методи обстеження. Серед лабораторних досліджень обов’язково проводять заг. ан. крові та сечі, біохімічний аналіз крові, копрограму. З інструментальних методів діагностики широко застосовують ті, що дозволяють візаалізувати підшлункову залозу: УЗД органів черевної порожнини, КТ та МРТ, ренгеноскопія шлунково – кишкового тракту.

На основі отриманих результатів лікар зможе призначити адекватне лікування.

 

Ваша Поліклініка

Що таке менструація?

Менструація–фізіологічний процес, під час якого відбувається виділення слизової ендометрію з певною кількістю крові.

Початок місячних у дівчаток-дуже відповідальний і непростий момент, коли обов’язково потрібна допомога і підтримка, щоб ця подія не стала шоком і повною несподіванкою. В нормі менструація розпочинається в 12-14років, однак якщо дівчинці вже виповнилось 15-16 років, а місячних все ще немає, це серйозна причина для звернення до гінеколога. Нормальний менструальний цикл триває в межах 21-35 днів, а тривалість менструації від чотирьох до семи-восьми днів з об’ємом крововтрати 5-80 мл. за цикл (3-6 прокладок на день).Дівчинці потрібно заздалегідь пояснити як проходять місячні, що це природній процес і цього лякатися не варто, але і голосно оповіщувати про це не потрібно. Дівчинка заздалегідь повинна знати якими засобами гігієни користуватись, як часто їх змінювати. Дуже важливо пояснити дівчинці, що спочатку місячних потрібно вести спеціальний календар-відзначати дні початку і завершення місячних. В ідеалі місячні повинні бути  щомісяця, починатися у визначений термін, однак перші два роки менструальний цикл тільки   встановлюється і менструації можуть бути нерегулярними. І, нарешті, найважливіше-дівчині потрібно пояснити, що з настанням місячних жіночий організм здатний до дітонародження, тому потрібно говорити про взаємини з хлопцями, про поведінку і спосіб життя.

Що таке надмірна крововтрата під час місячних?

Якщо кількість кров’янистих виділень збільшується і доводиться змінювати прокладку кожні дві години або у виділеннях є великі згустки крові ( більше 1см.), то необхідно негайно звернутись до лікаря-гінеколога, щоб визначив причину і призначив відповідне лікування. Під час рясних місячних можуть виникнути ознаки анемії (блідість шкіри, запаморочення, втрата свідомості), що також є причиною візиту до лікаря.

Причинами надмірних крововтрат може бути органічна патологія (поліпи, аденоміоз, лейоміома матки, ракові та гіпепластичні процеси жіночих статевих органів) або внаслідок функціональних порушень чи коагулопатій. У дівчаток найчастіше причиною рясних менструальних виділень є ановуляторні цикли, які обумовлені незрілістю гіпоталамо-

гіпофізарно-яйникової системи, тому необхідно дотримуватись повноцінного сну( не менше 8 год.), збалансованого харчування, вести

здоровий спосіб життя.

Чи має жінка терпіти біль?

Часто біль під час місячних виникає у молодих дівчат і жінок, що не народжували. Він пов’язаний зі скоротливою активністю матки. Іноді причиною болючих менструацій можуть бути  захворювання або інші анатомічні особливості жіночих статевих органів. Звернутись до лікаря необхідно у тому випадку якщо: раніше місячні не були болючими, якщо супроводжуються блювотою, підвищенням температури тіла, втратою свідомості.

Чи можна відвідувати басейн під час місячних?

Категоричної заборони на відвідування басейну не існує, мед. статистика не має достатніх даних про шкоду відвідування басейну під час місячних. Але в критичні дні ризик інфікування зростає в десятки разів. Водне середовище завжди сприяє розвитку бактерій та вірусів, патогенних грибків і  жодний засіб гігієни не захищає від проникнення вологи. А також у басейнах вода насичена хлором і часто викликає подразнення шкіри та слизових оболонок жіночих статевих органів.

Чи можна під час місячних займатись спортом?

В організмі кожної жінки відбуваються циклічні гормональні зміни, які потрібно враховувати під час занять спортом. Під час менструації необхідно уникати навантажень на м’язи тазу та живота, щоб не допустити припливу крові в ці частини тіла, а також інтенсивних силових навантажень так як це може посилити об’єм  крововтрати. Важливо прислухатися до власного тіла і займатися спортом під час менструації відповідно до свого самопочуття.

Чи пов’язаний стрес з менструальним циклом?

Сьогодні ми все розглядаємо у розрізі війни. Нескінченні трагічні новини, гул сирен-все це негативно впливає на емоційний та фізичний стан жіночого організму, особливо це стосується менструального циклу. Під дією стресу відбувається гормональна дисфункція, яка приводить до порушення циклу, яке може проявлятися як затримками місячних так і  аномальними матковими кровотечами.

Як би не було складно, постарайтеся зменшити  або виключити зовсім фактори стресу. У цьому допоможе здоровий сон, правильне, збалансоване харчування, спорт. Для психічного розслаблення практикуйте йогу та медитації. А якщо ви розумієте, що самостійно не справляєтеся, необхідно звернутись на консультацію до психолога. Гарний спеціаліст допоможе вам якнайшвидше вийти з цього стану.

Також обов’язково потрібно звернутись до гінеколога. Іноді залежно від причини лікар може порекомендувати відповідну терапію.

Не забувайте, що ваше здоров’я – найважливіша річ. Робіть усе можливе, на що здатні зараз. Пам’ятайте, що пережити важкі події допоможе саме міцне здоров’я. І не забувайте, що самолікування дуже шкідливе для здоров’я. Довірте цю справу професіоналам.

Бережіть себе та своє репродуктивне здоров’я!

 

Ваша Поліклініка

№	Препарат	Сімейне відділення №1	Сімейне відділення №2 та №3	Сімейне відділення №4	Всього
1	Туберкулін	–	–	–	–
2	БЦЖ	20	50	30	100
3	Протигепатитна вакцина	23	24	15	62
4	Гемофільна вакцина	4	15	–	19
5	ОПВ	–	–	–	–
6	ІПВ	59	30	68	157
7	АДП-М	70	270	8	348
8	АДП	25	74	48	147
9	АКДП	–	21	10	31
10	КПК	64	105	51	220
12	Проти грипу	–	–	–	–
13	АКДП+НІВ+ВГ	54	79	6	139
14	Імуноглобулін протиправцевий	–	–	–	–
15	Антирабічна вакцина	–	–	–	–

 

Ваша Поліклініка

Кількість укладених декларацій у КНП “ДМП” ДМР станом на 20.10.2023р. становить – 80443 декларації.

За період з 13.10.2023р. по 19.10.2023р.

Захворюваність на ГРВІ становить – 189 випадків (в порівнянні з минулим тижнем – захворюваність збільшилась).

З них:

Дорослі – 80 (за минулий тиждень – 80);

Діти – 109 (за минулий тиждень – 106).

 

Ваша Поліклініка

Розповідає лікар загальної практики – сімейний лікар, Мацьків Алла Павлівна:

Наявність аптечки для надання першої допомоги є обов’язковою в кожній оселі. Правильно зібрана аптечка може істотно полегшити «рятувальні роботи» у разі несподіваних проблем зі здоров’ям.

Знеболюючі засоби

Препарати проти болю – те, що має бути в аптечці завжди. Зубний, головний, суглобовий, менструальний та інші види болю можна якщо не усунути, то хоча б істотно полегшити. «Про всяк випадок» можна запастися такими препаратами, як Німесил, Но-шпа чи Дротаверин, Цитрамон, Спазмалгон, Анальгін.

Жарознижуючі засоби

Для дітей – Парацетамол, для дорослих – він же, а ще Нурофен або інші препарати на основі ібупрофену (дитині краще дати спеціальний «дитячий варіант» – наприклад, суспензію Імет для дітей). Ібупрофен, крім зниження температури, має ще й знеболюючу дію.

Протиопікові та ранозагоювальні засоби

Пантенол – наш друг у лікуванні опіків і ран. Аерозольна форма відмінно підходить для нанесення на великі ділянки ураженої шкіри, а при дрібних подряпинах, саднах і порізах можна використовувати пантенолову мазь, гель або крем.

Дуже рекомендується додати в домашній «аптечний арсенал» препарат Банеоцин у вигляді мазі або порошку. Він містить цинк і неоміцин, які прекрасно справляються з інфікованими ранами та опіками, різними фурункулами, карбункулами тощо.

Антигістамінні препарати

Мова йде не тільки про засоби проти симптомів алергії. Сучасні препарати цієї групи також допомагають зняти набряклість і позбутися свербежу після укусів комах. З усіма цими завданнями відмінно справляються Аллегра, Супрастин, Лоратадин, Кларитин , Феністил. Від алергійного нежитю існують спеціальні назальні краплі – Мілі Носік та ін.

Сорбенти

Незамінна річ при отруєннях – як харчових, так і практично будь-яких інших. З цим чудово справляється звичайне Активоване вугілля, Сорбекс та Ентеросгель. Вибирайте ту форму, яка більше підходить вам.

Засоби від діареї

Харчове отруєння досить часто супроводжується діареєю.  Лоперамід або Імодіум допоможуть дуже швидко вирішити питання з діареєю.

Засоби для регідратації

Під час отруєння організм зневоднюється і втрачає велику кількість електролітів. Для їх поповнення можна пити будь-які напої, але краще мати під рукою пару пакетиків Регідрону. Або пляшку води ReO. Тут вже як вам зручніше.

Антисептики

Зараз є відмінні антисептичні засоби, які не залишають на шкірі яскравих слідів і не містять спирту. Наприклад, Хлоргексидин або Мірамістин. Застосовувати їх потрібно за інструкцією.

Перев’язувальні матеріали

Бинти – звичайний та еластичний (широкі та вузькі), вата, лейкопластир (теж широкий та вузький), рукавички. Ці засоби необхідні не тільки для зупинки крові при порізах, але й на випадок вивихів, розтягнень та інших подібних неприємностей.

Будьте здорові та «озброєні» потрібними аптечними засобами для будь-яких обставин!

 

Ваша Поліклініка

 

 

Розповідає лікар-отоларинголог, Вісьтак Роман Михайлович:

“Що ж це таке – аденоїди?

Це не що інше, як розростання однієї з шести мигдалин носоглоткового лімфоїдного кільця, яка знаходиться у верхній частині носоглотки. А саме це кільце виконує захисну функцію. Розростання цієї мигдалини ще називається аденоїдною вегетацією . Найбільш часто аденоїди формуються у дітей 3 – 10 років.

Як розпізнати? Аденоїди можна запідозрити при постійній закладеності носу- дитина постійно дихає ротом, при затяжному риніті , який важко піддається лікуванню, при зниженні слуху, при частій втомлюваності та сонливості. Цей стан призводить до змін з боку лицьового черепа – верхня щелепа трохи витягується, верхні різці також подаються вперед. Створюється враження, що дитина постійно принюхується. Це так званий аденоїдний тип особи.

Розростаючись в носоглотці, вони створюють механічну перешкоду просуванню повітря. Крім цього порушується кровообіг слизової носу, що провокує синусити і тривалий перебіг ринітів. Тривалий ротовий тип дихання призводить до неправильного формування грудної клітини, а також до частих бронхітів, фарингітів, трахеїтів, ангін. Утруднення дихання призводить до порушення сну , дитина не відпочиває, погіршується пам’ять. Низька вентиляція може призводити до отиту чи зниження слуху. Проявом аденоїдів може бути навіть енурез, появу якого можна пояснити ураженням нервової системи за рахунок гіпоксії .

Лікування аденоїдів.

Лікуванням даного захворювання займається безпосередньо ЛОР лікар. Можна вести таких діток консервативно, тобто із застосуванням закапувань певних засобів, промиванням носових ходів розчинами антисептиків, але, як правило, це вирішує проблему частково. Показанням для хірургічного лікування є величина аденоїдів, а також ступінь утруднення дихання. Буває, що аденоїди маленькі, але якщо вони розташовані у вузькій частині порожнини носа і дуже заважають носовому диханню, то це і є показанням до їх видалення. На жаль, в окремих випадках, операція не вирішує остаточно питання щодо звільнення носового дихання. Іноді бувають повторне розростання вегетацій. Після операції дитині бажано організувати в будинку провітрювану кімнату, щоб не було перегріву повітря, намагатися оберігати від контакту з хворими на ГРВІ.

Специфічної профілактики аденоїдів не існує . Все зводиться до організації побуту дитини, її харчування, дозування фізичного навантаження, підвищення загальної опірності інфекціям, дотримання гігієни, середовища перебування, і проведення загартовування. Істотне значення також має своєчасне лікування інфекційних захворювань, не допускаючи переходу їх у хронічні форми.

 

Ваша Поліклініка

№	Препарат	Сімейне відділення №1	Сімейне відділення №2 та №3	Сімейне відділення №4	Всього
1	Туберкулін	–	–	–	–
2	БЦЖ	20	50	30	100
3	Протигепатитна вакцина	24	28	18	70
4	Гемофільна вакцина	5	15	–	15
5	ОПВ	–	–	–	–
6	ІПВ	61	48	68	177
7	АДП-М	94	292	20	406
8	АДП	29	77	50	156
9	АКДП		21	12	33
10	КПК	71	118	64	253
12	Проти грипу	–	–	–	–
13	АКДП+НІВ+ВГ	57	88	10	155
14	Імуноглобулін протиправцевий	–	–	–	–
15	Антирабічна вакцина	–	–	–	–

 

Ваша Поліклініка

Кількість укладених декларацій у КНП “Дрогобицька міська поліклініка” ДМР станом на 13.10.2023р. становить – 80468 декларацій.

За період з 06.10.2023р. по 12.10.2023р.

Захворюваність на ГРВІ становить – 186 випадків (в порівнянні з минулим тижнем – захворюваність збільшилась).

З них:

Дорослі – 80 (за минулий тиждень – 71);

Діти – 106 (за минулий тиждень – 102).

 

Ваша Поліклініка

Розповідає лікар-невролог, Руденко Світлана Павлівна:

Хвороба Паркінсона – це хронічне захворювання нервової системи, що призводить до поступової втрати контролю над здійсненням рухів та інших неврологічних функцій.

Захворювання обумовлене руйнуванням клітин, які відповідають за виробку дофаміну. Дофамін – хімічний нейромедіатор, основною функцією якого являється посилання імпульсів від головного мозку до різних частин тіла.

Захворювання вражає переважно людей похилого віку, однак зустрічаються і випадки, коли діагноз «хвороба Паркінсона» отримують люди віком від 30 до 40 років.

На сьогодні хвороба Паркінсона вважається невиліковною, але сучасні препарати та вчасна діагностика можуть зменшити симптоми хвороби та призупинити її прогресування.

Причини виникнення хвороби Паркінсона

Достеменно невідомо, якими причинами обумовлена хвороба Паркінсона. Відомо, що її розвиток провокує зниження дофаміну в організмі людини. За рівень дофаміну відповідають нейрони, які знаходяться  у чорній субстанції, яка розміщується у стовпі головного мозку.

З віком у кожної людини нейрони, що відповідають за виробку дофаміну, поступово відмирають, але вчені й досі не можуть пояснити, чому у хворих на Паркінсон цей процес проходить швидше.

Генетичний фактор також можна віднести до причин появи ХП, адже 10% усіх випадків захворювання зумовлені саме генетикою.

Симптоми і ознаки хвороби Паркінсона

Симптоми хвороби Паркінсона поділяються на дві категорії: моторні та немоторні.

До моторних відносяться:

тремтіння (тремор) кінцівок, переважно з однієї сторони;

порушення ходьби та координації;

уповільнені рухи та/або їх скутість;

зменшується виразність міміки;

незграбність рухів.

Моторні відхилення стають помітними, коли більше ніж 60% всіх нейронів, що відповідають за рівень дофаміну в організмі людини відмирають.

До цього людина може помічати незначні, здавалось би симптоми, які належать до категорії немоторних:

закрепи;

уповільнення мови, тихий голос, погіршення міміки;

проблеми зі сном;

депресія;

різка зміна поведінки, зміни характеру;

уповільнення думок;

зниження сексуальної активності;

людина перестає отримувати насолоду від будь-чого.

З часом у людині, котра перебуває у стані спокою починається тремор рук або пальців. Це нагадує перекачування невидимої кульки між вказівним та великим пальцями. При виконанні будь-яких рухів (писання, прибирання, складання чого-небудь) тремор зникає або становиться менш помітним. З прогресуванням хвороби тремтіння починається у протилежній кінцівці та може з’являтися у щелепі та у всьому тілі. Згодом у людини починається скутість м’язів та погана координація при будь-яких рухах. Але варто зауважити, що тремор виникає у людей похилого віку та необов’язково являється симптомом хвороби Паркінсона.

Діагностика хвороби Паркінсона

Сучасні методи діагностики дозволяють виявити хворобу на ранніх її стадіях і вчасно розпочати лікування. Основним діагностичним методом на сьогодні являється огляд лікаря-невропатолога, який за допомогою спеціальних рухів для оцінки їх швидкості, наявності тремору або скутості м’язів, координацію, рівновагу та цілий ряд інших чинників, які можуть визначати наявність хвороби Паркінсона та інших неврологічних відхилень.

Для виключення інших захворювань, що можуть мати схожі ознаки з хворобою Паркінсона, фахівець може призначити інші додаткові методи діагностики:

Доплер – ультразвукова діагностика (УЗД) судин головного мозку;

Магнітно-резонансна томографія (МРТ);

Треморографія;

Додаткові аналізи за потреби

На сьогодні Хвороба Паркінсона, на жаль, не виліковна, але вчасна її діагностика та правильно підібрана спеціалістом тактика лікування, може призупинити  прогресування захворювання  або значно зменшити його симптоми. В комплексі ці заходи допоможуть жити повноцінним життям!

Лікування хвороби Паркінсона

При встановлені пацієнту діагнозу хвороба Паркінсона лікування назначається симптоматичне, що значно покращує якість життя та подовжує можливість самостійно здійснювати будь-які дії від важкості захворювання.

 

Ваша Поліклініка

 

 

 

 

 

Розповідає лікар-акушер-гінеколог, Денис Оксана Лазарівна:

Запальні захворювання жіночих статевих органів – частий привід звернутися до гінеколога.

Вони займають 60-65% усіх захворювань жіночої репродуктивної системи. Без відповідного лікування хвороба може перейти у хронічну форму та спричинити злуковий процес у малому тазу, хронічний тазовий біль, безпліддя, порушення менструального циклу. Запальні захворювання статевих органів найчастіше викликаються бактеріями, а також можуть бути ураження грибами, паразитами, вірусами.

За локалізацією вогнища запальні захворювання поділяються на  вульвіти, вагініти, кольпіти, цервіцити, ендометрити, параметрити, сальпінгіти, аднексити, сальпінгооофорити.      Найбільш поширені і характерні симптоми запальних захворювань:

– нетипові вагінальні виділення ( за кольором, запахом, консистенцією);

– почервоніння, набряк, печія, свербіж в ділянці вульви;

– почуття  «важкості», біль у нижніх відділах живота, попереку, тазовий біль;

– дискомфорт, неприємні болісні відчуття, кров’янисті виділення під час статевого акту;

– порушення сечовипускання: біль, печія при сечопуску;

– порушення менструального циклу (затримка, вкорочений цикл, міжменструальні  кровотечі);

– загальні симптоми: підвищена температура тіла, загальна слабкість, головний біль, блювання, діарея.

Основні причини запалень жіночих органів і провокуючі фактори:

– недотримання правил інтимної гігієни;

– алергія на гігієнічні засоби, синтетичну білизну, пральний порошок;

–  введення та тривале перебування у піхві тампонів, вагінальних ковпачків, корекційних засобів;

–  зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом;

–  інфікування внаслідок гінекологічних маніпуляцій та хірургічних втручань;

–  зниження загальної опірності організму : третій триместр вагітності, післяпологовий період, надмірні фізичні навантаження, гормональний дисбаланс(клімактеричний період, ендокринні захворювання).

Важливо пам’ятати, що при запальних процесах жіночих статевих органів не варто займатись самолікуванням, використовуючи поради родичів, подруг або інтернет; не вживати безконтрольно антибіотики. Тільки кваліфікований лікар-гінеколог допоможе вірно поставити діагноз і призначити відповідне ефективне лікування.

Успішному лікуванню і уникненню ускладнень запальних захворювань жіночих статевих органів сприяють:

своєчасне звернення до лікаря;

-правильна діагностика: лабораторні аналізи, УЗД органів малого тазу, гістероскопія;

-комплексний підхід до лікування (впливати на всі механізми розвитку хвороби)

-лікування обох статевих партнерів( при певних інфекціях)

-профілактичні заходи для попередження рецидивів та ускладнень.

 

Ваша Поліклініка

 

 

 

Відповідний наказ “Про затвердження Переліків лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 10 серпня 2023 року” опубліковано на сайті МОЗ.

📅 Наказ набирає чинності з 31 серпня 2023 року. Ознайомитися з ним можна за посиланням (https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fcutt.ly%2FBwhFSukp%3Ffbclid%3DIwAR0YI2fzMLHUlHkszmId5q3LneSUBVJOmnW5x1Ah5cXtqve6dUlzUeQzNbc&h=AT0nYQLTmDSWdVFBf4plsskWskoadHRARMHE4Xqw1Eo_MjuaBw8tKBA7-T6wb2X6e9kYKbdBaL_IZGckKScNxOXelnL-dl7t1bGiLfrRjDU1dXJl9-cpusPCfII2Wd_88j3n&%3Ci%3Etn%3C/i%3E=-UK-R&c[0]=AT2LkLRYfNs2jsbxc6suL1cZVEq6_GjkWb8-YFC18qI2KgXbG2In4m7fatjA6-pW-cyBeZglpS0W1Q-65FugygfvrvCeQrfTOIER29_Qab0Qg-QLgB101tRTLjdY4PC_alqVmrDfwraqJC7FOu5ekBLpDxgOXuLSlNOAm8ypnrRzfInQVqfUslIjhehf11LWMSs1wG-rmDDw).

Завдяки розширенню програми реімбурсації ✅ пацієнти з діабетом І типу можуть отримувати тест-смужки для визначення рівня глюкози в крові.
✅Паліативні хворі можуть отримувати знеболювальні лікарські засоби.
Пацієнти зможуть отримати їх безоплатно або з частковою доплатою. Вартість даних медичних виробів та ліків аптекам відшкодовуватиме Національна служба здоров’я України.

📌 Тест-смужки для визначення рівня глюкози в крові для індивідуального глюкометра застосовують хворі з встановленим діагнозом “Цукровий діабет першого типу”.

❗️ Тест-смужки відпускатимуться за електронним рецептом з жовтня 2023 року.

📌 Знеболювальні лікарські засоби для паліативних пацієнтів застосовують люди з важкими, часто невиліковними захворюваннями. Наприклад, онкологія у ІІІ-ІV стадії, ВІЛ-інфекція/СНІД, туберкульоз у пізній стадії, вроджені вади розвитку, серцево-судинні, неврологічні, атрофічно-дегенеративні та інші прогресуючі захворювання.

❗️ Знеболювальні для паліативних хворих відпускатимуться відразу лише за електронним рецептом.

У програму реімбурсації додано Морфін (Morphine) – таблетки.
Загалом оновлений реєстр включає 411 лікарських засобів, 72 – препарати інсуліну, 9 – комбінованих лікарських засобів, 23 – медвироби (тест-смужки).

Розповідає лікар-дерматовенеролог, Ломіковська-Вологіна Лариса Станіславівна:

Грибкові захворювання шкіри (мікози) – це інфекційні захворювання, викликані хвороботворними грибами. Грибкові захворювання посідають перше місце серед інфекцій. Мікози заразні. Збудники захворювання передаються при безпосередньому контакті із зараженою людиною або твариною, а також через предмети, одяг, взуття. Найбільша вірогідність зараження грибковим захворюванням шкіри виникає в громадських місцях з підвищеною вологістю – лазні, сауни, басейни. Але в інших місцях громадського користування, також виникає ризик зараження:

тренажерні зали;

масажні кабінети;

манікюрні салони;

перукарні та салони краси;

готелі;

пляжі.

ВИДИ ГРИБКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКІРИ

Існує безліч різних видів грибків, що викликають захворювання і патології не тільки на шкірі, але також на слизових оболонках, нігтях і внутрішніх органах. У кожного виду захворювання свої симптоми, але є і класичні симптоми, властиві практично для всіх видів мікоз:

відчуття печіння;

свербіж (як слабкий, так і інтенсивний);

зміна забарвлення ураженої області;

лущення шкіри.

Можна виділити кілька найпоширеніших видів грибкових захворювань шкіри.

Епідермофітія – це мікозна поразка стоп. Характеризується почервонінням і лущенням шкіри на підошві і між пальцями. Супроводжується свербінням. В окремих випадках утворюється ерозія, супроводжувана сильними болями. Людині стає важко ходити.

Рубромікоз – захворювання, подібне епідермофітію, але крім ураження шкіри стоп, може виникати на кистях і гладкій шкірі рук. Перші симптоми рубромікозу це сухість шкіри і лущення на уражених ділянках. З перебігом захворювання долоні набувають червоно-синюшний колір, на кистях з’являються валики з вузликів і пухирців. На нігтях з’являються поздовжні смуги, нігтьова пластина стає сіро-жовтої і починає кришиться.

Кандидоз – грибкове захворювання, що вражає не тільки шкіру, але й нігті і слизові оболонки. Збудником є гриби роду кандида. Дані мікроорганізми всюди оточують людину, однак ризик розвитку патології виникає тільки за умов, сприятливих для їх розмноження:

деякі хронічні захворювання;

ослаблена імунна система;

важкі патології, наприклад туберкульоз або онкологічні захворювання;

травми слизових оболонок і шкіри;

вплив на шкіру кислот і лугів;

тривалий прийом антибіотиків, стероїдів або гормональних препаратів.

Трихофітія – проявляється появою ділянок, що лущаться круглої або овальної форми з зпузирчастий обідком. На волосистій частині голови, осередки захворювання можуть бути сіро-рожевого кольору з нерівними краями. Волосся на ураженій ділянці обламуються на відстані 2-3 мм від поверхні шкіри. Поразка нігтьових пластин (на руках і ногах) призводить до потовщення нігтьового ложа, підвищеної ламкості нігтьової пластини і появи сіро-білих плям.

Трихофітія частіше розвивається у дітей і жінок. Основними причинами розвитку захворювання виділяють неврози, авітаміноз і порушення роботи залоз внутрішньої секреції.

Мікроспорія – має 1-2 великих вогнища зараження. Протягом 4-6 тижнів на шкірі з’являється безліч кілець, що складаються з кірочок, бульбашок і вузликів. На уражених ділянках волосся обламуються і покриваються грибком, тому набувають білий колір. Через зовнішнього вигляду прояви, мікроспорію ще називають стригучим лишаєм. Передається контактним шляхом при безпосередньому контакті із зараженою людиною або твариною. Мікроспорія розвивається у дітей і зазвичай ймовірність зараження виключається в підлітковому віці.

Діагностика грибкових інфекцій.

На консультації у лікаря збирається анамнез, виявляються фактори ризику, проводиться огляд шкірних покривів. Для підтвердження діагнозу може бути призначений лабораторний зішкріб або змив для ідентифікації виду збудника і визначення його чутливості до антимікотиків.

Причини появи грибка на шкірі.

Існує дві основні причини утворення грибка на шкірі:

1. Надмірний ріст власної мікрофлори. На шкірі людини живе величезна кількість патогенних грибів, мікроорганізмів, які в нормі не викликають ніяких запальних процесів.

Зниження імунітету чи погана якість харчування можуть стати причиною розвитку даного захворювання;

2. Потрапляння патогенної мікрофлори із зовнішнього середовища (від хворої людини, з ґрунту, від тварин).

Наприклад, якщо у людини вже є грибок стопи і він ходить босоніж, то при кожному кроці він втрачає близько 50-ти мікро-лусок, в кожній з яких є спори грибів, які зберігають свою життєздатність рік і більше.

Це не означає, що при попаданні на шкіру грибок відразу розвинеться. Він почне розвиватися лише за наявності сприятливих для цього умов.

Серед основних переносників грибкової інфекції варто виділити предмети, що близько контактують зі шкірою: чужі тапочки, рушники, манікюрні інструменти, гребінці, постільна білизна і т.д. Що стосується громадських місць, то це салони краси, басейни, сауни, лазні, громадські туалети, спортзали, готелі.

Симптоми і небезпека грибка шкіри

Залежно від різновидів патогенних грибів, можуть виникати такі скарги і відчуття: свербіж, печіння, лущення, зміна кольору шкірних покривів, поява виразок, потертостей, тріщин, запальних вогнищ (бульбашок) на шкірі. Підступність більшості грибкових уражень шкіри в тому, що на ранніх стадіях їх практично неможливо виявити, так як немає вищеописаних явних клінічних проявів.

При появі хоча б одного із симптомів необхідно відразу звернутися до фахівця і, ні в якому разі, не займатися самолікуванням! Ці симптоми також можуть бути присутніми при багатьох інших дерматозах. Проводячи самолікування ви можете стерти характерну клінічну картину захворювання. Навіть після одноразового нанесення будь-якого препарату втрачається сенс здачі діагностичних тестів, і цим утрудняє точну діагностику і правильне лікування захворювання!

При відсутності належного лікування грибка шкіри, хвороба переходить в хронічну форму, а також, з великою ймовірністю, зі шкіри може поширитися на волосся і нігтьові пластини. Лікування грибка на нігтьових пластинах, на відміну від лікування грибка гладкої шкіри, процес більш тривалий і важкий. Крім того, грибкове захворювання – це не просто ураження шкірного покриву, але і місце можливого проникнення в організм різних хвороботворних бактерій, які можуть стати причиною ще більш важких захворювань.

ЛІКУВАННЯ ГРИБКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКІРИ

Лікуванням грибкових захворювань займаєтся дерматологія та дитяча дерматологія. Однією з основних причин розвитку грибкової інфекції є ослаблений імунітет. Тому лікування грибкових захворювань являє собою тривалий процес. Особливо при несвоєчасному зверненні до дерматолога і занедбаності захворювання.

Профілактика мікозів

Для уникнення зараження і профілактики грибкових захворювань слід дотримуватися запобіжних заходів, які можуть зводитися до наступних порад:

щоденно дотримуйтесь правил особистої гігієни;

витирайте досуха все тіло після миття;

не користуйтеся чужими рушниками, одягом, постільною білизною, взуттям;

носіть свіжу білизну, щодня міняйте шкарпетки;

Не можна носити мокрий одяг (наприклад, купальники, спортивний одяг);

Не носіть занадто вузьке взуття;

не ходіть босоніж в спортивних залах, басейнах;

використовуйте антибіотики тільки за призначенням лікаря.

 

Ваша Поліклініка

 

 

Кількість укладених декларацій у КНП “Дрогобицька міська поліклініка” ДМР станом на 05.10.2023р. становить – 80 409 декларацій.

За період з 29.09.2023р. по 05.10.2023р.

Захворюваність на ГРВІ становить – 173 випадки (в порівнянні з минулим тижнем – захворюваність збільшилась).

З них:

Дорослі – 71 (за минулий тиждень – 41);

Діти – 102 (за минулий тиждень – 64).

 

Ваша Поліклініка

№	Препарат	Сімейне відділення №1	Сімейне відділення №2 та №3	Сімейне відділення №4	Всього
1	Туберкулін	–	–	–	–
2	БЦЖ	20	50	30	100
3	Протигепатитна вакцина	24	29	21	74
4	Гемофільна вакцина	5	15	–	20
5	ОПВ	–	–	–	–
6	ІПВ	62	66	74	202
7	АДП-М	112	313	49	474
8	АДП	30	82	54	166
9	АКДП	–	24	14	38
10	КПК	75	130	80	285
12	Проти грипу	–	–	–	–
13	АКДП+НІВ+ВГ	59	69	16	144
14	Імуноглобулін протиправцевий	–	–	–	–
15	Антирабічна вакцина	–	–	–	–

 

Ваша Поліклініка

Розповідає лікар-невролог, Копанчук Андрій Володимирович:

Атеросклероз – це хронічне захворювання, при розвитку якого на стінках судин з’являються холестеринові відкладення (бляшки). Згодом вони збільшуються, звужуючи просвіт судин. Через це погіршується кровообіг та живлення різних органів – вони недоотримують кисень та поживні речовини. Також атеросклероз може викликати інфаркт міокарда, інсульт головного мозку або гостре порушення кровопостачання іншого органу. Це відбувається при перекритті судин атеросклеротичними бляшками або тромбами.

При атеросклерозі страждають великі та середні артерії – судини, по яких кров тече від серця до інших органів, забезпечуючи їх киснем. Найчастіше холестеринові бляшки відкладаються на стінках аорти, коронарних судин, артерій ніг ​​та ін.

У більшості випадків атеросклероз розвивається непомітно. Симптоми захворювання з’являються при вираженому стенозі – зменшенні просвіту артерій та розвитку відповідних ускладнень.

ФОРМИ ТА СТАДІЇ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

Атеросклероз є системним захворюванням, тобто холестеринові бляшки можуть відкладатися у всіх судинах. При цьому найчастіше певні артерії страждають більше. Залежно від цього виділяють атеросклероз:

-коронарних артерій;

-брахіоцефальних артерій (сонної та хребетних);

-аорти;

-артерій нирок;

-артерій кишечника;

-артерій ніг;

-мультифокальний – ураження декількох груп судин.

При звуженні коронарних артерій може розвинутися стенокардія та ішемічна хвороба серця, а також інфаркт міокарда. Стеноз брахіоцефальних артерій може викликати порушення мозкового кровообігу та інсульт. При звуженні та закупорці артерій, що живлять кишечник або нирки, з’являється ризик інфаркту відповідного органу. Закупорка судин ніг може призвести до некрозу тканин.

Зміни в судинах, викликані атеросклерозом, розвиваються поступово протягом декількох років. Тому деякі фахівці виділяють аж 6 стадій захворювання. Перші 3 вважаються оборотними, оскільки в судинах ще немає бляшок, але є сприятливі для їх виникнення фактори, видимі на УЗД. На 4 стадії атеросклерозу з’являються бляшки, потім відбувається розростання сполучної тканини та розвивається кальциноз (5 стадія), а на 6 стадії – з’являються ускладнення.

ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

Багато пацієнтів вважають, що атеросклероз розвивається через високий вміст холестерину в крові. Але це не зовсім так. Він відкладається на стінках артерій, якщо вони вже пошкоджені в результаті біохімічних або структурних змін.

Розвитку атеросклерозу сприяють:

-генетична схильність;

-гіпертонія (високий артеріальний тиск);

-порушення обміну речовин;

-підвищений рівень холестерину в крові (ліпопротеїнів низької щільності);

-цукровий діабет;

-підвищене згортання крові;

-ожиріння;

-нераціональне харчування (переважання жирної їжі тваринного походження);

-куріння;

-малорухливий спосіб життя;

-вік старше 50 років;

-часті стреси та інші.

До атеросклерозу схильні в першу чергу чоловіки старше 50 років та жінки після 60. Оскільки захворювання майже не проявляється, при наявності факторів ризику пацієнтам рекомендують регулярно проходити профілактичні обстеження – спостерігатися у свого лікаря та раз на рік робити УЗД судин.

СИМПТОМИ АТЕРОСКЛЕРОЗУ СУДИН

На ранній стадії атеросклероз розвивається безсимптомно. Ознаки захворювання з’являються при звуженні судин. При цьому вони можуть відрізнятися в залежності від виду уражених артерій. Зокрема, при стенозі коронарних артерій можуть з’явитися болі в грудях та задишка як при активному навантаженні, так і в стані спокою. Ураження брахіоцефальних артерій може супроводжуватися запамороченням, головними болями, порушенням чутливості шкіри обличчя та спини, погіршенням зору та іншими симптомами. При закупорці судин ніг може з’явитися біль при ходьбі в литкових м’язах та періодична кульгавість.

Симптомами атеросклерозу можуть бути:

-біль в серці та за грудиною;

-біль в ногах під час ходьби;

-біль у спині;

-головний біль;

-оніміння в різних частинах тіла;

-запаморочення;

-шум у вухах;

-погіршення пам’яті;

-проблеми з зором;

-задишка;

-підвищена стомлюваність та інші.

Перераховані симптоми можуть з’являтися не тільки при атеросклерозі, а й при інших захворюваннях. Тому помітивши у себе навіть кілька схожих ознак не варто самостійно визначати діагноз. Це може зробити тільки лікар після проведення аналізів, УЗД та інших обстежень.

ДІАГНОСТИКА АТЕРОСКЛЕРОЗУ

При появі симптомів атеросклерозу або ризику його розвитку потрібно звернутися до терапевта або сімейного лікаря. Він уважно вивчить ознаки захворювання, оцінить загальний стан здоров’я та призначить обстеження для первинної діагностики. При підтвердженні діагнозу або необхідності додаткової консультації лікар перенаправить до кардіолога, невролога або флеболога – саме він займається лікуванням судинних захворювань. Але через те, що атеросклероз часто викликає ускладнення, в більшості випадків потрібен контроль з боку декількох спеціалістів.

Для діагностики атеросклерозу можуть призначити:

-загальний аналіз крові;

-біохімію крові;

-ліпідограму – вимір рівня холестерину в крові;

-аналіз крові на цукор;

-кардіограму;

-УЗД серця та інших органів;

-доплерографію судин;

-комп’ютерну томографію та інші дослідження.

У більшості випадків обстеження починають з лабораторних аналізів, УЗД та доплерографії. Часто роблять кардіограму, оскільки атеросклероз може викликати стенокардію та ішемічну хворобу серця. Інші дослідження призначають для діагностики причин захворювання, ускладнень та супутніх патологій.

ЛІКУВАННЯ АТЕРОСКЛЕРОЗУ СУДИН

Для лікування атеросклерозу застосовують комплексну терапію. Вона може включати:

-медикаментозну корекцію стану;

-хірургічне втручання;

-зміну способу життя.

Основним при атеросклерозі є медикаментозне лікування та корекція способу життя. Залежно від форми атеросклерозу та ступеня пошкодження судин терапія може відрізнятися, але в більшості випадків пацієнтам призначають препарати для нормалізації рівня холестерину в крові, розширення судин та зміцнення їх стінок та ін. При наявності супутніх захворювань або ускладнень атеросклерозу також проводять відповідне лікування.

Окрему увагу приділяють зміні харчування, підвищенню фізичної активності та при необхідності нормалізації маси тіла. З раціону виключають або зменшують кількість продуктів з великим вмістом насичених жирів або трансжирів (смажені страви, копченості та ін.), рафінованих вуглеводів (хлібобулочні вироби та ін.), замінюючи їх свіжими овочами, фруктами, продуктами з цільнозернового борошна тощо. При призначенні дієти лікар дає список корисних продуктів та тимчасово не рекомендованих.

Також пацієнтові радять збільшити кількість фізичних навантажень. Це сприяє поліпшенню обміну речовин в організмі та кровообігу. Але при наявності серцевих або інших захворювань комплекс вправ повинен підібрати лікар.

Таке лікування може тривати протягом декількох місяців і більше.

Атеросклероз є незворотнім захворюванням – відкладення на стінках судин не розсмоктуються. Тому при вираженому стенозі, перекритті артеріального просвіту або високому ризику тромбозу призначають хірургічне лікування.

Залежно від показань проводять шунтування або стентування судин. Шунтування – це операція по відновленню нормального кровообігу в обхід ураженої артерії через так звані судинні протези, в якості яких можуть використовувати великі вени ніг самого пацієнта. А стентування – це розширення судженої артерії шляхом установки спеціального стента (тонкої металевої трубки).

Стентування найчастіше проводять ендоваскулярно – стент встановлюють за допомогою спеціального катетера, який вводять в судину. Шунтування є більш складною операцією та проводиться через відкритий доступ.

ПРОФІЛАКТИКА АТЕРОСКЛЕРОЗУ

Значну роль у розвитку атеросклерозу відіграє спадкова схильність та вікові зміни в організмі. Але особливості способу життя також впливають на ймовірність захворювання. Її підвищують зайва вага, малорухливий спосіб життя, неправильне харчування та шкідливі звички.

Для профілактики атеросклерозу та його ускладнень рекомендують:

-підтримувати нормальну масу тіла;

-дотримуватися здорового раціону харчування – їсти більше овочів, фруктів, знизивши кількість жирної їжі та фаст-фудів;

-вести активний спосіб життя – більше рухатися, регулярно робити зарядку;

-відмовитися від куріння та вживання алкоголю;

-стежити за рівнем холестерину та цукру в крові.

 

Ваша Поліклініка

 

Розповідає лікар загальної практики-сімейний лікар, Черничко Віра Дмитрівна:

Серцева недостатність – це ослаблення функції серцевого м’яза і зниження його працездатності, що робить кровопостачання неповноцінним. Через це органи та системи недоотримують кисень та поживні речовини. На пізніх стадіях порушуються функції всіх систем, що зрештою призводить до поліорганної недостатності та смерті.Від цього захворювання страждає понад 25 млн людей у ​​світі. Серцева недостатність вже понад 20 років є основною причиною смерті та інвалідизації у похилому віці. Вкрай важливо виявити порушення функції серця на ранній стадії та скоригувати спосіб життя – це продовжить її, покращить якість, допоможе пацієнтові уникнути втрати працездатності та інвалідизації.Більшість страждають на серцеву недостатність – люди старшого віку, проте за останні десятиліття ця хвороба “помолодшала”.

Перші “дзвіночки” з’являються лише після серйозного фізичного навантаження, і на цей момент робота серця вже значно порушена.

СИМПТОМИ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

-задишка;

-порушення серцевого ритму;

-безсоння або, навпаки, зайва сонливість;

-набряки вранці, особливо в області живота та ніг;

-зниження працездатності;

-сухий кашель;

-хрипи у легенях;

-скупчення рідини по всьому тілу.

Ці симптоми можуть сигналити і про інші захворювання, тому серцеву недостатність легко сплутати, наприклад, з міжреберною невралгією. Тому чим раніше буде виконано діагностику, тим ефективніше і простіше буде лікування. Ознаки гострої серцевої недостатності – почастішання пульсу, біль у грудях, сильна задишка, розширення серця та печінки, підвищення венозного тиску – небезпечні для життя та вимагають негайної госпіталізації.

ПРИЧИНИ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Серцева недостатність – це не окреме захворювання, а синдром, який розвивається на тлі інших патологій, які порушують нормальну діяльність серця.

Основними причинами серцевої недостатності є:

-ішемія серця;

-інфаркт міокарда;

-гіпертонія;

-вади серця;

-кардіосклероз;

-міокардити;

-аритмії;

-цукровий діабет;

-гіперфункція щитовидної залози;

-астма та деякі інші захворювання.

Найчастіше розвиток серцевої недостатності викликає ішемічна хвороба. Її причиною є атеросклероз коронарних артерій – утворення на їх стінках холестеринових бляшок та, як наслідок, звуження просвіту. Через це знижується кровопостачання міокарда, його тканини не отримують достатньо кисню, макро- та мікроелементів.

Другою найбільш поширеною причиною є гіпертонія. У 20% пацієнтів з серцевою недостатністю це єдине захворювання. Через високий тиск навантаження на серцевий м’яз збільшується, що з часом провокує порушення його роботі.

При інфаркті відбувається відмирання частини тканин міокарда, через що серце також втрачає можливість повноцінно перекачувати кров. До цього ж приводять й вади серця – дефекти клапанів, перегородок та інші.

Рідше серцеву недостатність провокує гіперфункція щитовидної залози, цукровий діабет та інші системні захворювання.

ДІАГНОСТИКА СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Для діагностики серцевої недостатності лікар вивчає симптоми, які турбують пацієнта, та історію його хвороби, після чого призначає лабораторні та інструментальні обстеження.

Для діагностики серцевої недостатності проводять:

-електрокардіограму (ЕКГ);

-ехокардіографію (УЗД серця);

-добове холтерівське моніторування ЕКГ;

-лабораторні аналізи.

Також при наявності у пацієнта супутніх захворювань або ускладнень можуть знадобитися додаткові обстеження:

-рентген або КТ органів грудної клітки;

-УЗД нирок;

-УЗД печінки;

-доплерографія судин та інші дослідження.

Найчастіше серцеву недостатність діагностують на 2 або 3 стадії, коли з’являються виражені симптоми хвороби, що змушує пацієнта звернутися до лікаря. Щоб виявити патологію раніше, потрібно щорічно проходити профілактичний огляд у сімейного лікаря або кардіолога, а також ЕКГ та інші дослідження. Особливо важливо це для пацієнтів із захворюваннями серця або з високою ймовірністю їх розвитку.

 

Ваша Поліклініка